Історія Мультиплікації

Принцип анімації знайшли задовго до винайдення братами Люм'єр кінематографу. Бельгійський фізик Жозеф Плато, австрійський професор-геометр Симон фон Штампфер та інші вчені і винахідники використовували для відтворення на екрані зображень, що рухались внаслідок обертання диска чи стрічки з малюнками, систему дзеркал і джерело світла — ліхтар.

Перші спроби

30 серпня 1877 року вважається днем народження мальованої анімації — був запатентований винахід Еміля Рено, який винайшов основи технології виготовлення анімаційних фільмів, які лишилися незмінними до винайдення комп'ютерних технологій: «покадрова зйомка» малюнків або іншого матеріалу — за фазами руху. Еміль Рено називав свої фільми «світловими пантомімами», «оптичними виставками» (Наприклад: «Клоун з собачкою», Кухоль пива").

1898 рік — Джон Стюарт Блектон і Альберт Е. Сміт зняли перший ляльковий фільм «Цирк ліліпутів» («The Humptu Dumptu Circus»). В фільмі використовувались дерев'яні іграшки.

1900 рік — Джон Стюарт Блектон створює фільм «Чарівний малюнок» («The Enchanted Drawing»), в якому проте ще не було проміжних фаз. В цей період він відкриває секрет анімації, покадрової мультиплікаційної зйомки — зображення за зображенням, що в США отримала назву «One turn, one picture» .

1906 рік — Джон Стюарт Блектон і Альберт Е. Сміт заснували кінематографічне об'єднання «Вітаграф», зробивши серію анімаційних фільмів «Комічні фази смішних облич» («Humorous Phases of Funny Faces»).

1908 рік — Еміль Коль показав свій анімаційний фільм «Фантасмагорія» («Fantasmagorie»). Цей фільм став знаковим для розвитку анімації не тільки через те, що був першим європейським анімаційним фільмом, але й тому, що саме тут вперше був структурований самодостатній сюжет, а головний герой Фантош був наділений певним характером.

Саме «Фантасмагорію» деякі дослідники вважають першим «по-справжньому анімаційним фільмом».

1911 рік — Вінзор Мак-Кей створив фільм «Маленький Немо» («Little Nemo») на основі газетного коміксу.

1912 рік — першим у світі об'ємним анімаційним фільмом прославився Владислав Олександрович Старевич, створивши фільм «Прекрасна Люканіда, або війна рогачів з вусачами» («Прекрасная Люканида, или война рогачей с усачами»).

1913 рік — В. А. Старевич створює фільм «Бабка і мураха» («Стрекоза и муравей»). Створений на основі байки Крилова, фільм мав величезний успіх і світову популярність.

Історія українського анімаційного кіно розпочалася 1934 року, коли на Київській фабриці «Українофільм» група молодих аніматорів під керівництвом режисерів С. Гуєцького та Є. Горбача створила перший український графічний мультиплікаційний фільм «Мурзилко в Африці». Ця стрічка розповідала про подорож казкового персонажа Мурзилка, який вирушив до Африки, щоб урятувати негреня від жорстокості й несправедливості

Уперше українське анімаційне кіно заявило про себе п'ятихвилинною стрічкою, знято   1927 року режисером-мультиплікатором В. Левандовським за народною «Казкою про  солом'яного бичка». Мультфільм було створено в техніці «пласкої маріонетки» — тобто за допомогою невеличких паперових фігурок, частини яких були з'єднані шарнірами. В. Левандовський працював над стрічкою як сценарист, режисер і художник-мультиплікатор. На превеликий жаль, фільм не зберігся, нам відомо про нього лише за кількома кадрами.

Мультиплікацією називають комплекс технічних прийомів, які створюють ефект рухомих об’єктів зі статичних зображень – кадрів або малюнків.

 Створення мультиплікації – тривалий і трудомісткий  процес і дорогий.Технологічно цей процес  можна описати таким чином:  на кожному наступному кадрі  (малюнку) персонаж і об’єкти  навколо нього (якщо їм теж    необхідно рухатися) представлені в трохи іншій фазі руху. Окремі кадри (малюнки) фотографуються, а потім проектуються на екран зі швидкістю 24 кадри в секунду для відео зі звуком і 16 кадрів в секунду для роликів без звуку.Для мультиплікації необхідно створити кожен окремий кадр виключно вручну, для роботи з анімацією достатньо створення розкадровки, а рух персонажів і об’єктів, так само як і створення певних сцен, можна довірити спеціальному програмному забезпеченню.